Лабораторна робота №6 Тема: Дослідження алгоритму пошуку та резервування з’єднувальних шляхів ConnectAnlz(). Мета роботи: Засвоєння роботи третього етапу обслуговування абонентів – аналіз наявності вільних з’єднувальних шляхів. Теоретичні відомості. Призначення алгоритму – пошук та резервування з’єднувальних шляхів. Період запуску алгоритму 400 мс. Після запуску алгоритма диспетчером, його робота починається з аналізу черги заявок на аналіз наявністі чи відсутністі вільного з’єднувального шляху в комутаційному полі між відповідними абонентами. Якщо заявки відсутні, тобто відсутні абоненти, за якими необхідно слідкувати, то алгоритм закінчує свою роботу переходом у вихідний стан. Якщо хоча б одна заявка присутня в черзі, то починає роботу головна частина алгоритму, яка заключається в наступному: 1. по номеру АК визначається номер РВ, який закріплений за даним АК; 2. по номеру РВ визначається лінійний номер АК абонента призначення; 3. при внутрістанційному напрямку виклику відбувається пошук з’єднувального шляху; а) якщо з’єднувальний шлях зарезервований, тоді додаються до подвійної черги джерельний абонент та абонент призначення; б) формуються координати АК абонента призначення; в) відмічається абонент призначення занятим за допомогою змінної Rbusy[]; г) відбувається включення сигналу “Виклик станції” для джерельного абонента та “Контроль посилки виклику” – для абонента призначення; д) знімається джерельний абонент з текучої черги; е) відбувається перехід на наступний етап обслуговування; 4. у випадку коли з’єднувальний шлях не зарезервований і напрямок виклику не є внутрістанційним: звільняється РВ, відбувається включення сигналу “Зайнято” джерельному абоненту, знімається джерельний абонент з текучої черги і додається в чергу на відбій. Закінчується алгоритм після перегляду всієї черги заявок. Блок схема алгоритму пошуку та резервування з’єднувальних шляхів зображена на рис. 6.1. В керуючих пристроях ЕАТС стан комутаційного поля адекватно відображається в ОЗП, де для кожної абонентської, проміжної та з’єднувальної лінії відводиться однорозрядна комірка з визначеним адресом, в яку записується інформація про стан відповідної лінії (вільна – 0 чи зайнята – 1). В реалізованій моделі за стани абонентської лінії відповідає змінна Rbusy[], яка відображає стан розділюючого реле АК, що підключає лінію абонента до БАЛ. Ця змінна використовується також при визначенні вільності (чи зайнятості) абонента. Якщо розряд в змінній Rbusy[], за попередньо визначеним адресом, рівний 0, тоді абонент є зайнятий, якщо рівний 1 – то вільний. Структура проміжних ліній, які знаходяться в БАЛ, в реалізованій моделі виконана за допомогою методу об’єднання виходів 4-х груп (А) матричних з’єднувачів 8х8 – першої ланки, і під’єднанням 2-ї ланки з 8-ми матричних з’єднувачів 4х4, як показано на рис. 6.2. Блок абонентських ліній виконує роль концентрації навантаження, як видно з попереднього рисунку кількість проміжних ліній складає 32 із входячих 128 ліній. Це значить, що коефіцієнт блокувань в БАЛ дорівнює 25%. так ні ні так ні так Сигнал запуску від диспетчера Вихідний стан Кінець перегляду черги? Вихідний стан Вибір абонентів А і Б (лінійні номери) Напрям зєднання внутрішній? Пошук зєднувального шляху А і Б Зєднувальний шлях зарезервований? Звільнення РВ Вкл. “Занято” Додати в чергу на відбій Додати в чергу на встановлення зєднання Формування координат АК абонента Б Відмічення абонента Б занятим Вкл. “Контроль посилки виклику” Зняти з вхідної черги Перехід на наступний рівень обслуговування Рис. 6.1. Алгоритм пошуку та резервування з’єднувальних шляхів.  INCLUDEPICTURE "bal.PCX" \* MERGEFORMAT \d 
 Рис. 6.2. Структура блоку абонентських ліній. На рис. 6.3 зображено вікно виклику функції ConnectAnlz(), де: NN – порядковий номер; SHLF – лінійний номер АК джерельного абонента А; i88 – номер входу вибраного матричного з’єднувача 8x8 для абонента А; b88 – номер блоку матричного з’єднувача із с...